|
Виховуємо патріотів
Формування патріотичних почуттів у дошкільників
Мудра приказка «Не буває лиха без добра» підтвердилася й у страшні часи, які ми з вами, дорогі українці, переживаємо. Ця кривава війна ще раз дала нам змогу відчути в собі горде «Я — українець, і Україна понад усе». Завдяки цьому всі ми, кожен як може, боронимо нашу державу й тримаємося проти численного ворога, дивуючи весь світ надзвичайною мужністю. Нині на передовій, під обстрілами, й у тилу, в складній волонтерській справі, кожен намагається бути корисним і відчуває свою єдність з Батьківщиною.
У мирний час не всі й не завжди усвідомлюють значення патріотичного виховання. Та наразі життя утверджує в тому, що силу духу, патріотичний настрій, любов до своєї країни, віру в правду й перемогу в потрібний час з кишені не виймеш. Усе це — результат цілеспрямованого виховання.
В умовах війни діти дорослішають швидше. І цьому сприяють передусім не знання, а емоційні враження, життєвий досвід, глибокі почуття, що наповнюють їх, незалежно від того, де вони разом з дорослими проживають спільну для всієї України біду: у бомбосховищах, евакуації чи в тилу, допомагаючи батькам у їхній волонтерській діяльності. І от тоді гасла, героїчна поезія, пісні, казки й легенди перестають бути просто словами. Вони проростають у цілому поколінні ростками патріотизму, надають силу, яка й робить наш народ непереможним.
Отже, саме зараз, як ніколи, існує благодатний ґрунт для того, щоб вкотре опрацювати з дітьми українознавчу тему.
Нині важливо допомогти дітям осмислити, що вони як українці разом з дорослими захищають не лише свою землю, прекрасну українську природу, а і її славну історію, традиції та культуру. Нам є чим пишатися й що передавати дітям наших дітей. Це знання про народну й державну символіку, особливості побуту українського народу — житла, одягу, народних іграшок, українські народні ремесла, традиції українських свят . Деякі з думок, які слід подати дітям не формально Моя країна, її минуле й сьогодення гідні поваги. Я маю бути гідним громадянином своєї країни. Україна — моя країна. Від мене також залежить, якою вона є і буде. Я не можу чинити погано/немилосердно/нечесно/неправедно, бо я — українець (ідеться про громадянську категорію, а не національну). Я люблю своє місто/село й хочу, щоб воно було красивим. Тому не буду смітити/руйнувати/паплюжити тощо. Я допомагаю дорослим наближати перемогу — не відволікаю від важливих справ, стримую свої бажання й емоції, виконую посильні доручення.
Зауважте, що жодне з поданих тверджень не насичене люттю, ненавистю, прокльонами. Ми — воїни світла! Ми не уподібнюємося ворогам — ми проти насилля, ми захищаємо свою землю, а не знищуємо світ.
Важливо говорити з дітьми про внесок видатних українців — спортсменів, науковців, майстрів, художників, письменників, музикантів — у становлення й розвиток своєї країни; знайомити з воїнами-героями, волонтерами, спортсменами-паралімпійцями, що своєю мужністю стверджують велич України в цілому світі. Пишаючись їхніми досягненнями й водночас оцінюючи свої здібності й таланти, діти відчуватимуть себе невід’ємною частинкою України.
Водночас треба показувати дошкільникам вагоме й поважне місце українського народу серед інших народів Європи та світу, як поважають українців за їхні силу й сміливість, уміння дотримувати спільних міжнародних правил співіснування, як українці намагаються бути дружніми до інших народів.
Не менш важливо ознайомлювати дошкільників з державними святами, як-от: День Конституції, День Незалежності тощо, — в ігровій формі пояснюючи їх значення в історії нашої держави.
Під час ознайомлення з традиціями та звичаями відзначання свят дошкільники мають змогу збагатити свої емоційні враження та знання про власний родовід, довкілля, Батьківщину.
Наша країна — це не лише матеріальне довкілля, це ми самі — її громадяни. Сьогодні ми згуртувалися й обов’язково переможемо ворога, а потім відбудуємо нашу прекрасну країну. Хочеться вірити, що наше свідоме відчуття своєї приналежності до України, щире спільне бажання бачити її сильною, мирною та щасливою допоможе здолати будь-які негаразди.
Україна понад усе!
Основними завданнями педагогів та батьків з патріотичного виховання дітей дошкільного віку є:
- розширювати уявлення про місце кожної людини в соціальному середовищі, необхідність дотримання морально-естетичних норм суспільства; - формувати у дітей позитивний образ Батьківщини та рідної домівки; - виховувати любов і повагу до членів своєї родини, бажання піклуватися про них; - формувати ціннісне ставлення до культури українського народу, його історичного минулого, мови, звичаїв, традицій; - виховувати почуття власної гідності як представника українського народу; - навчати дотримуватися культури поведінки у щоденній життєдіяльності.
|
