Запобігання та протидія домашньому насильству

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЛЯ

1.Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»  №2229 від 7 грудня 2017 року.

2.Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству  і  насильству за ознакою статті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №658 (п.39-41).

3.Наказ МОН України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами» від 02.10.2018 №1047.

4.  Лист Міністерства соціальної політики України від 29.12.2018 №27/0/2-19/57 «Про постанову Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №800» та методичні рекомендації щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю» від 03.10.2018 №800 .

ПЕРЕЛІК

організацій та установ, служби підтримки осіб, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства

Організації та усанови до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства:

До територіального органу поліції або за телефоном 102.

До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.

До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.

До близької людини.

На телефони «Гарячих ліній».

Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»

Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда-Україна»: 0-800-500-33 (для дзвінків з мобільного)

      Дзвінки на лінію - безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.

     Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.

Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

116-123 (цілодобово та безкоштовно з мобільних телефонів), 0-800-500-225 та 116-111

   Можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися  у конкретної ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримка психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.

Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба: (044)255-64-50

Єдиний телефонний номер системи надання безплатної допомоги:

Зателефонувавши за номером 0 800213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів) можно отримати такі послуги:

- інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються  питаннями;

- безплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;

- правові консультації;

- зв`язатися з  усіма з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

Служби підтримки постраждалих осіб:

1. центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

2. притулки для дітей;

3.центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

4.соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);

5.центри соціально-психологічної допомоги;

6.територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

7. інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги

     До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, колцентр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статті.